...як фотографувати дітей

Існує декілька протилежних уявлень щодо того як слід фотографувати дітей.

Від одних я чув, що за будь-яких обставин потрібно намагатися спіймати дитячий погляд, а тому така поширена серед моїх колег практика, коли мама, або якийсь родич стоїть за спиною у фотографа і щосили намагається привернути до себе увагу дитини та викликати посмішку, є неприпустимою, оскільки від таких дій на фото зникає відчуття контакту і вся дитяча енергія проходить повз об'єктив, зводячи нанівець намагання фотографа зобразити на фото ефект "поцілунка в діафрагму" :)

Від інших я чув, що особливо звертати на себе увагу дитини не потрібно, краще намагатися показати всю щирість родинних почуттів, що виникають між батьками і дитиною, перед зйомкою пояснивши їм як саме слід поводити себе в кадрі, і саме це є запорукою успішного фото.

Існує ще одна думка, яку я читав у західних фахівців. Дітей взагалі слід фотографувати в репортажному стилі, тобто не привертаючи занадто іхньої уваги, знімати з відстані, використовуючи телеоб'єктив. Тоді, кажуть, діти на фото виходять найбільш природніми і безпосередніми.

Причому все це я чув від визнаних, успішних майстрів, що вже більше ніж 20 років працюють і викладають, отже, думки правильні! Тож практикуючи, я використовую кожен з наведених прийомів, залежно від обставин, оскільки вважаю, що опановуючи мистецтво фотографії, потрібно від кожного потрошку навчатися чогось для себе корисного.

Читати далі...

про "сумні" портрети

...мені іноді роблять зауваження, що, мовляв, картинки дитячі у мене якісь "не дитячі", діти на фото якісь занадто серйозні, кольори бліді, немає розмаїття яскравих фарб та блискучих посмішок

...так, погоджуюсь, коли працюєш для людей, зобов'язаний (чи, скоріше, змушений) дотримуватися якихось загальноприйнятих цими людьми стандартів та уявлень про те, яким має бути дитячий портрет.

...а з іншого боку, як щодо уявлень самого фотографа? як щодо того яким він відчуває і бачить навколишній світ, які у нього склалися стосунки з моделлю? як, в решті решт, щодо уявлень самої дитини про все це!?... адже діти - це маленькі люди, які так само як і "великі" люди, часом сміються, часом плачуть, часом думають про щось своє, нам, великим, не зрозуміле (чи не доступне?) ...а так хочеться іноді зрозуміти ...під час таких намагань і виходять у мене мої "недитячі" портрети, такі-собі намагання заглянути в душу

Читати далі...

про зйомку дітей та відчуття кадру

...з моделькою працювали біля трьох годин. Чотири рази перевдягалися. Два рази змінювали зачіску. Чудова дитина, спокійна, слухняна. Працювати - суцільне задоволення! Добре, що зйомка відбувалась у неї вдома, бо втомилась би вона значно швидше. І от, коли всі вже почали збиратися, навівся, зняв, подивився на дисплей і зрозумів, що "от він кадр" і краще я вже сьогодні навряд чи щось зроблю.

...все більше утверджуюсь в тому, що найкращі кадри виходять у мене завжди в кінці зйомки. Маеється на увазі буквальне значення слова "виходять", тобто виходять образи десь із глибин підсвідомого і оформлюються у вигляді зображеннь. І щоб воно "вийшло", потрібен час. Для розігріву себе і моделі, для налагодження взаємоєв'язку, для входження в той стан, коли воно може вийти ...причому все відбувається здебільшого несвідомо.

Читати далі...

...до витоків

З неї все минулого року почалося. Дякую Богу та її батькам, особливо мамі. Так цікаво було. Спочатку моделька дуже зашарілася, ховалася за маминою спідницею і з-під лоба зиркала на незнайомого дядька з камерою. Потім, через пів години, роззнайомилися і майже подружилися, і все у нас вийшло чудово. Мама, до речі через рік замовила власну фотосесію. Через деякий час викладу звіт.

Читати далі...

про відбір фотографій

...якось один з моїх вчителів (Валерій Крей) сказав, що на 70% роботи фотографа припадає відбір та аналіз відзнятого матеріалу ...тільки що вкотре у цьому впевнився
...в цю нічну годину, коли голова гудить від всепоглинаючого потоку інформаціі, що виливається на неї з безмежних просторів всесвітньої мережі, мені чомусь дуже закортіо переглянути власний відзнятий матеріал, який, поки що, не наважуюсь назвати фотографія, а тим більше світлина ...і от переглядаючи свої кадри, зняті півроку-рік тому, розумію, що маю до них якесь зовсім інше, дещо відсторонене ставлення, ніж тоді, коли знімав, сортував, відбирав ...немов би дивлюсь не на свої, а на чужі картинки ...і це відчуття зберігається до того моменту, коли дійшов до кадрів тримісячної давності ...тут все інакше, я їх "пам'ятаю", і враження, що вони не мої немає, і це не дозволяє мені здійснити більш-менш врівноважений, об'єктивний відбір ...я давно читав і чув від інших фотографів, що архів корисно час від часу переглядати, але відчув це вперше власним єством лише сьогодні
...шкода тільки, що замовнику важко, та й мабуть не варто пояснювати, що найкращий матеріал він зможе від мене отримати через чотири місяці :)

Читати далі...

Перший пост

Значить починаємо вести власний блог. Поступово моя інтеграція в інтернет все збільшується :) Писатиму українською та російською, під настрій. Писатиму рідко (може), або часто, теж мабуть під настрій. Перш за все заводжу цей блог для розміщення власного портфоліо, але буду викладати також звіти про свою роботу, як комерційні замовлення, так і власну творчість ...фото за покликом душі, так би мовити. Можливо буду постити щось цікаве про фотографію, собі на пам'ять, людям для інтересу. Ну все, для вступної промови мабуть досить. Всім приємного читання та перегляду :)

Читати далі...